Юридическая фирма «Профит-Консул», Украина, Киев, 03150
ул. Горького, 172, офис 1118
Tel. + 38 (044) 220 09 70
info@profit-consul.com
Главная Цивільне право та процес Актуальні питання захисту прав інтелектуальної власності. Докази. Методи. Ліцензійний договір.

Актуальні питання захисту прав інтелектуальної власності. Докази. Методи. Ліцензійний договір.

Автор: Александр Козлов
Photo of

Докази та доказування при захисті прав інтелектуальної власності.

Найефективнішим способом захисту прав інтелектуальної власності на сьогодні в Україні є судовий захист. Захист прав інтелектуальної власності може здійснюватися спеціалістами які займаються даним питанням шляхом представництва в суді, самостійно, так і іншими особами відповідно до законодавства. Судовий захист прав інтелектуальної власності здійснюється в порядку цивільного, господарського, адміністративного, кримінального судочинства.

В усіх випадках доказування є  невід'ємноючастиною процесу захисту порушених прав. Докази повинні відповідати статям 58, 59 ЦПК України, статтею 85-88 КПК України, стаття 70 КУпАП, стаття 34 ГПК України, тобто відповідати вимогам належності, допустимості, достовірності, достатності.

Доказами при захисті своїх порушених майнових або особистих немайнових прав інтелектуальної власності можуть бути пояснення сторін, показання свідків, письмові докази (договори, кореспонденція, витяги з реєстрів, результати досліджень компетентних державних органів), пояснення третіх сторін, речові докази, висновки експертів за результатами призначених судом експертиз.

Особи, які беруть участь у справі і вважають,  що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів,  мають право  заявити  клопотання  про  забезпечення  цих доказів. Така можливість передбачена статтею 133 ЦПК України. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або)  огляд доказів,  у тому числі  за їх місцезнаходженням. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів.

Аспекти захисту прав інтелектуальної власності в Інтернеті.      

Велика частина всіх порушень майнових і особистих немайнових прав авторів здійснюється в Інтернеті. Такі порушення відбуваються шляхом розповсюдження контрафактної продукції в електронній формі.

Захист авторського права на твори розміщенні в Інтернеті може відбуватись на етапі до порушення і після порушення.

Особи яким належать авторські права на результати своєї інтелектуальної діяльності розміщені в Інтернеті мають широкий вибір технічних і правових засобів, а також маркетингових прийомів. За допомогою таких прийомів надається можливість контролю використання творів в Інтернеті до порушення прав на них.

Особи яким належать авторські права можуть контролювати використання своїх творів за допомогою таких засобів:

  1. контракти;
  2. запобіжні заходи;
  3. криптографічні конверти;
  4. обмежена функціональність;
  5. годинникова бомба;
  6. захист від копіювання.

Захист авторських прав на етапі після порушення може здійснюватись за допомогою таких технічних і правових засобів:

  1. агенти;
  2. стеганографія;
  3. судовий захист.

Трудовий або цивільно-правовий договір?

Положення статті 16 Закону України «Про авторське право і суміжні права» передбачають виключні майнові права роботодавця на службовий твір, якщо інше не передбачено трудовим договором (контрактом) та (або)  цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем. Цивільний кодекс України містить більш диспозитивні положення щодо розподілу майнових прав на твір між замовником та виконавцем.

Необхідно пам'ятати про те, що авторська винагорода співробітника може бути чітко закріплена у внутрішніх документах роботодавця, а використавши цивільно-правовий договір автор має можливість самостійно оцінити свій твір.

Проаналізувавши викладене, можна зробити висновок, що для роботодавця укладення трудового договору є привабливішим, ніж укладення з особою цивільно-правового договору.

Велику увагу щодо захисту порушених прав авторів приділяють професійні спілки, які можуть здійснювати представництво в суді особи, права якої порушені.

Особливості укладення ліцензійних договорів.

Для передачі прав на об'єкти інтелектуальної власності в користування третіхосіб, власник таких прав і особа яка зацікавлена у використанні таких прав мають можливість укласти ліцензійний договір.

Особо яка володієправами інтелектуальної власності може видати виключну, не виключну і одиночну ліцензії, які передбачають різні режими використання  об'єктів прав інтелектуальної власності.

Необхідними елементами ліцензійного договору є істотні умови. До них відносяться: сторони ліцензійного договору (ліцензіар, ліцензіат), предмет, номер свідоцтва, вид ліцензії, перелік прав що передаються, територія і строк дії договору, а також сума і порядок виплати винагороди.

Необхідно зазначити, що права на об'єкти інтелектуальної власності можуть одночасно належати кільком особам. Тому для розпорядження правами  на об'єкти інтелектуальної власності необхідна згода всіх його власників. Ліцензійний договір повинен бути підписний всіма його власниками. В договорі може бути прописана гарантія власника (ліцензіара) прав, що передаються в користування про те, що він є єдиним власником зазначених прав. Така гарантія буде свідчити про добросовісність ліцензіата. 

Козлов Олександр
помічник юриста

Розділ: Цивільне право та процес

Спільноти

viagra online buy valium